Загальна характеристика

Агрус – типовий чагарник, щорічно із бруньок, розташованих нижче рівня грунту, утворюються нульові пагони, що забезпечує довголіття куща. Висота кущів - 0,5- 1,7 м, діаметр - 1,0 - 1,2 м, форма від компактной до розлогой. Має схильність до загущення.

Агрус любить світло, погано переносить затінення. (пагони в останньому випадку не визрівають, врожайність різко падає), невибагливий до грунтів, але віддає перевагу легким грунтам, у яких краще розвивається коріння. Важкий грунт потребує облегчення. Додається  перегній та пісок. Не переносить перезволоження. 

Добре сприймає мінеральні та органічні добрива, але при надмірній кількості добрив (особливо у поєднанні з надмірним поливом) кущі загущаються, більше пошкоджуються попилицею, гірше  визрівають та зимують.

Основна маса коренів розташована у шарі грунту глибиною до 70 см, у боки розрастаються до 2,0 - 2,5 м. Через глибоке проникненя коренів у грунт, культура є досить посухостійкою,  але добре відгукується на зрошення та розпушування (до 5 раз за сезон).

У слабоколючих сортів агрусу шипи зосередженні тількі у нижній частині однорічних пагонів, на плодоносящих гілках (в зоні плодоношення) шипів значно меньше або вони відсутні.

Врожайність сорта залежить від клімату та агротехніки, найбільш продуктивні 4-річні пагони.

Маса ягід залежить від сорта, віку рослин, родючості грунту, забезпечення вологою і запилення. У американських и гібридних (слабошипуватих) сортів ягоди дрібніші, у європейських (с шипами) вони крупніші и смачніші. На гілках, що старіють, або перевантажених гілках ягода дрібніша.

Ягоди агруса за кольором різняться від блідо-зеленого до кирпично-червоного, пурпурного, майже чорного; Ягоди можуть бути гладкими або опушеними, з восковим напиленням або без нього. Вони можуть бути эліп­тичними, кулястими, грушевидними і т.п. Шкірка плодів буває тонкою, середньої товщини або товстою.

Місце для посадки обирають тепле, сонячне, із розташуванням грунтових вод не ближче 1,5 м. Высаджувати рослини краще восени (вересень) або рано навесні. Посадкові ями готовлять глибиною 35 и діаметром 40 см. На дно вносять 1 ведро перегною або  компосту и до 300 г древесного попелу. Высаджують агрус під нахилом, заглублюючи на 5 см. Землю навколо куща добре ущільнюють,та поливають. Якщо висаджують саджанець із відкритою кореневою системою, гілки обрізають на висоті 3х бруньок від землі.  

Догляд  за высадженими саджанцями полягає у систематичних поливах – до повної приживаємості, розпущуванні, боротьбі із попильницею. Товарне плодоношення починається на 4- 5 рік. Поливають агрус 2-3 рази (за необхідності), в критичні фази: 

1)кінец цвітіння, початок налива ягід и посилений ріст пагонів;

2)потемніння  ягід, уповільнення  росту пагонів; 

3)після визрівання, формування бруньок, визрівання пагонів.

Грунт зволожують на всю глибину залягання загальної маси коренів - не меньш ніж 50-70 см (до 4-6 ведер на кущ).

Добрива вносять на 3-й рік після посадки:   

- раз в 3 роки по 10 кг/кущ перегною + древесний попел 100-200 г/кущ.     

- мікроелементи вносять у вигляді  внекореневих підкормок

Обрізка кущів  проводиться щорічно рано весною, проводиться санітарна обрізка з видалянням сухих пагонів, тих, що підмерзли, і тих, що лягають на землю, пошкоджених хворобами та шкідниками . Вирізають малопродуктиві 7 - 8-річні гілки. Нормально развинутий кущ агрусу повинен складатися із 12 - 20 гілок різного віку, по 2-4 гілки кожного віку, при цьому однорічних повинно бути більше.

Головна перевага сучасних сортів агрусу– стійкість до борошнистої роси . Сорта високоврожайні, ягоди дозрівають одночасно.   плоди агрусу дієтичні та лікуванні. Агрус вважається  лікувальною рослиною. Він підвищує стійкість организму до інфекційних захворювань а також може зв"язувати та виводити із организму радіоактивні речовини , солі важких металів і надмірний холестерин.  Заготівки із темних сортів агрусу виходять  красивого  брусничного кольору,  приємного смаку та  аромата.

 Кущі агрусу  можна вирощувати на одному місці багато років.